Інструкція 1

ЖИТТЯ — ЦЕ ГРА?

(...є мінімум сім причин так думати)

—

Мене трохи дивує, як люди ображаються на слово "гра".

— Та яка гра?!

У мене кредит!

Кажуть так, наче в шахах ніколи не втрачали ферзя.

Або:

— Це тобі життя гра. У мене троє дітей.

Ну, так.

Просто у твоїй грі може бути складніший рівень.

Ну і взагалі...

У мене — їх шестеро

:-)))

—

Схоже, слово "гра" чомусь люди перекладають як "дурниця".

Хоча фінал Ліги чемпіонів — теж гра.

І там після фінального свистка іноді плачуть здоровенні мужики, з вагою десь під сто кіло.

Ну, не дуже схоже на "спеціально".

—

Чому я вважаю, що життя — це Гра?

Перше.

У житті все вирішують ходи.

Думками, намірами, красивими цитатами в ігри не грають, шо нє?

Тобто будь яка гра - це ходи.

Наприклад.

Можна п'ять років думати про спортзал.

А можна взяти — і туди зайти.

До цього ти був людиною, яка збирається.

Після цього — людиною, яка прийшла.

Різниця між ними приблизно як між рецептом і борщем.

Хоча .. в принципі, рецептом теж можна наїстися.

Якщо читати з уявою.

Але це приблизно один раз.

І це не цікава гра.

—

Друге.

Після кожного мого ходу життя відповідає своїм ходом.

І це блін, прикольно.

Хоч і не завжди.

Кажеш начальнику:

— Я звільняюсь.

І раптом дізнаєшся, що ти "найцінніший працівник компанії".

Дивний хід, правда?

Учора був просто Валєра.

Сьогодні — "безцінний співробітник".

Або таке.

Запрошуєш людину на каву.

Вона відповідає:

— Давай краще залишимося друзями.

Ну що ж.

Реальність зробила свій хід.

Не дуже приємний.

Зате дуже інформативний.

«Не вмієш любити, сиди і дружи»

Ну, що ж...

Зато повна визначеність.

—

Третє.

У грі є правила.

Тут теж є.

Просто книжку з правилами тобі ніхто не видає.

Тому більшість правил люди відкривають лобом.

Хтось — двічі.

Хтось — регулярно.

Наприклад.

Не спати по чотири години.

Думати, що організм "витягне".

Потім лежати під крапельницею й дуже дивуватися.

— Ой, за що це мені?

Всесвіт узагалі любить навчати практикою.

Ну, правильно.

Партнери в покері під час покеру теорію покеру нам теж не читають.

—

Четверте.

Тут дуже багато інших гравців.

І в цій грі є особливий прикол

Всі вони чомусь впевнені, що саме ти маєш «грати правильно».

Начальник.

Дружина.

Теща.

Клієнт.

Податкова.

Сусід із перфоратором.

Кіт.

Особливо кіт.

Він взагалі в грі має спецстатус.

Називається:

«Я хочу, ти робиш. Крапка.»

—

П'яте.

У житті не існує кнопки "нічого не робити".

Ти можеш не звільнятися.

Не телефонувати.

Не починати.

Не говорити.

Але це теж хід.

Просто він називається:

"Залишити все як є."

І життя грає у відповідь.

З відсотками.

—

Шосте.

Поки триває гра, змінюється не тільки рахунок.

Змінюєшся ти.

Колись тебе могла вибити з колії чиясь критика.

Потім ти переживаєш якусь жопу.

Банкрутство.

Розлучення.

Переїзд.

Війну.

І одного дня бачиш, що якийсь коментар у Facebook уже не ламає тобі психіку.

Прогрес.

—

І сьоме.

Найкрутіше.

Ти, блін, майже ніколи не знаєш, заради чого насправді граєш.

Думаєш, що хочеш багато грошей.

Щоб бути крутим.

Потім хочеш любові.

Пробуєш женитися.

Заробив.

Женився.

Або навпаки.

Женився і заробив.

Потім виявляється, що хотів свободи.

Отримуєш свободу.

І тут розумієш, що найбільше хотів бути серед людей, з якими хочеться нею ділитися.

Життя дуже любить міняти призи і ставки десь посеред партії.

Без попередження.

І знаєте що?

Схоже, саме тому воно так затягує.

Бо це не шахи.

І не футбол.

Там правила написані до початку.

А тут...

Схоже тут правила відкриваються тільки тоді і тим, хто робить ходи.

І схоже, не будь які.

А які?

Цікаво правда?

—

Підсумок.

Що довше я дивлюся на Життя...

...то менше воно схоже на набір випадковостей.

І більше — на дуже добре продуману Гру.

Вам так не здається?

—

У наступній частині покажу ще дещо прикольне.

Виявляється, не лише філософи дивилися на Життя як на гру.

Наука теж має що сказати.

Як гадаєте, що наука каже:

— Життя — це гра чи не гра?

(Спойлер — таки гра)

ЗАПИТ ДО ШІ

Які ще аргументи чи факти чи історичний досвід можуть бути доказами що Реальність грає в якусь гру і в цій грі є якісь сталі правила, щось схоже на призи і штрафи і навіть щось, що схоже на ставку в цій грі?

Скажи це по людські — просто, влучно і... дотепно.